Здоровий спосіб життя. Особиста гігієна

ЛЕКЦІЯ

ТЕМА:    "Здоровий спосіб життя. Особиста гігієна"

ПЛАН

1.      Зміст і визначення здорового способу життя.

2.      Зміст і значення особистої гігієни.

3.      Гігієна одягу й взуття.

4.      Гігієна відпочинку й сну.

5.      Фізична культура й загартовування.

6.      Профілактика шкідливих звичок.

1.   Зміст і визначення здорового способу життя.

Спосіб життя - це певний характер життєдіяльності, обумовлений об'єктивними процесами розвитку суспільства. Спосіб життя людини відбиває комплекс біологіч-них, соціальних, економічних, сімейних, побутових, екологічних, психологічних і духовних впливів на життєдіяльність людського організму, а також вивчення мож-ливостей їхнього використання для збереження, охорони й відтворення здоров'я.

Здоровий спосіб життя - це такий раціональний варіант життєдіяльності люди-ни, завдяки якому вона здатна реалізувати свої біологічні й соціальні функції, мак-симально використати генетичні резерви здоров'я й тривалості життя, фізичної й розумової працездатності.

Формування здорового способу життя є одним з важливих завдань держави, суспільства, різних відомств і служб, громадських організацій. За даними ВОЗ в 50% населення Європейського регіону незадовільний стан здоров'я є результатом відповідного способу життя. Особливого значення здоровий спосіб життя здобуває в сучасних екологічних умовах, коли проведення первинної профілактики захворю-вань, необхідність підвищення природного імунітету й опірності організму до впли-ву численних несприятливих показників навколишнього середовища - є провідним завданням всієї медичної науки.

Органи й установи системи охорони здоров'я покликані розробляти рекоменда-ції з формування здорового способу життя й брати активна участь у медико-гігіє-нічному навчанні й вихованні населення.

Ціль цієї діяльності - збереження й зміцнення здоров'я, підвищення працездат-ності, досягнення активного довголіття.

Формування   здорового   способу   життя   передбачає   комплекс тренувальних

і оздоровчих заходів:

а)  боротьба з гіподинамією, заняття фізичною культурою й спортом;

б) загартовування організму;

в)  режим раціонального й збалансованого харчування;

г)  раціональний режим праці й відпочинку;

д)  створення сприятливих сімейних відносин і інтимного життя;

е)  попередження й викорінювання шкідливих звичок;

е)  виховання звичок гігієнічних навичок.

Ігнорування здорового способу життя може привести до виникнення різнома-нітних соматичних і психічних розладів і захворювань. Наприклад: - люди, які ве-дуть малорухомий спосіб життя частіше хворіють на атеросклероз, гіпертонічну хворобу, схильні до ожиріння; при вживанні алкоголю - захворювання печінки; па-ління - ракові захворювання легенів і шлунка.

2. Зміст і значення особистої гігієни.

Особиста гігієна - це комплекс заходів спрямованих на збереження й зміцнення здоров'я, попередження захворювань, збільшення тривалості життя шляхом дотри-мання гігієнічних вимог у повсякденному житті й діяльності людини. У визначення особистої гігієни входять: режим дня, харчування, догляд за шкірою тіла й порожни-ною рота, одягом, взуттям, загартовуванням, відпочинком і т.д.

До основних вимог особистої гігієни відноситься насамперед  дотримання чис-тоти тіла. Відомо, що клітки зовнішнього шару шкіри - эпідерміса - постійно рого-віють, потім відмирають і злущуються. Сальні залози, виробляючи жир, виділяють його на поверхню тіла. Сюди ж попадає й піт, у якому знаходиться близько 1%, мі-неральних солей, легких жирних кислот, молочна кислота, сечовина й ін. органічні речовини. Шкіра виділяє до 2% вуглекислого газу, а під час фізичної роботи - до 5%. Установлено, що протягом  тижня з усією поверхні шкіри виділяється від 100 до 300 гр. шкірного сала, від 3,5 до 7 літрів поту й від 40 - 90 гр. злущеного епітелію.

Шкіра людини постійно забруднюється секретом потових і сальних залоз, мік-роорганізмами, пилом, гельмінтами. Тому необхідно обмивати теплою водою не рідше 1 р. на тиждень із милом зі зміною натільної й постільної білизни. Приймати гігієнічний душ, умиватися ранком і перед сном, увечері мити ноги. Волосся необ-хідно мити не рідше 1 рази в тиждень, якщо суха шкіра, і 2 рази - якщо шкіра жирна.

Частіше забруднюється шкіра верхніх кінцівок, тому необхідно мити руки пе-ред прийняттям їжі, після відвідування туалету, стригти нігті коротко, щоб не допус-кати нагромадження бруду під ними. Під час бак. обстеження під нігтями виявляли збудників кишкових інфекцій, яйця гельмінтів, гнійородні мікроорганізми, різно-манітні гриби, кліщі.

 Вибираючи мило,  необхідно враховувати зміст у ньому  вільної луги, яка су-шить шкіру. Туалетне мило може містити не більше 0,05% луги, господарське мило - до 2%.

Важливе значення має догляд за порожниною рота, потім, що в роті  знаходять-ся різні мікроорганізми, у тому числі й патогенні, які приводять не тільки до захво-рювань зубів і порожнини рота, але й інших органів і систем. Залишки їжі між зуба-ми розпадаються, утворюючи різні органічні кислоти, що приводить до руйнування зубів і неприємному запаху.

3. Гігієна одягу й взуття.

Повсякденний одяг повинна відповідати наступним вимогам:

1) забезпечувати  оптимальний  мікроклімат під  одягом  і сприяти тепловому комфорту.

2) не утруднювати дихання, кровообіг і рухи, не зміщати й не здавлювати внут-рішні органи й опорно-руховий апарат.

3) бути досить міцним, легко  чиститися від зовнішніх і внутрішніх забруднень.

4) не містити токсичних добавок - домішок і шкідливо не впливати на шкіру й організм у цілому.

5) бути легким, становити не більше 10% маси тіла.

У гігієнічному відношенні найбільш важливими є такі властивості тканин:

а) гігроскопічність - здатність волокон тканин поглинати водяні пари з повітря й поверхні тіла і за певних умов утримувати їх (синтетика 5%, бавовна 7%, вовна - 13%)

6) капілярність - здатність тканини забирати крапельно-рідку вологу

(бавовна (хлопок) 10%, вовна (шерсть)- 16 %, синтетика ~ 3%)

в) пористість - відношення обсягу пор до всього обсягу тканини (вовна-75%)

г) теплоємність - здатність утримувати тепло (хутро - 98%)

д) теплопроникність - здатність віддавати тепло

е) повітряпроникність - здатність тканини пропускати повітря через пори

е) еластичність

Взуття - по призначенню розрізняють побутову (домашня, літня, зимова, пов-сякденна), спортивна, спеціальна (дитяча, військова, робоча) і лікувальна – ортопе-дична.

Взуття повинне відповідати наступним гігієнічним вимогам:

 1. Повинно мати     невелику     теплопровідність, забезпечувати оптимальний мікроклімат   взуттєвого   простору   і   його   гарну вентиляцію.

2. Бути зручним в користуванні, не порушувати кровопостачання, ріст кістко-во-м'язових елементів  ступні, не затрудняти рух при ходьбі, під час виконання тру-дових операцій.

3. Забезпечувати   захист   ступні   від   несприятливих   фізичних, хімічних і біологічних впливів.

4. Відповідати  віковим,  статевим  і іншим фізіологічним особливостям орга-нізму.

5. Легко чиститися і висушуватися, тривалий час зберігати первісну форму й гігієнічні властивості.

4. Гігієна відпочинку й сну.

Важливим елементом формування здорового способу життя є дотримання ре-жиму дня - чергування активної діяльності й відпочинку, основними видами якого є щорічний, щотижневий і короткочасний.

Найбільш ефективним способом відпочинку вважають насамперед  зміну  видів діяльності. Відпочинок може бути активним і пасивним. Пасивний відпочинок - це сон. Нічний сон повинен бути глибоким і триває 7-8 годин.

Останній прийом їжі повинен бути не пізніше за 2 години до сну. Перегляд те-лепередач перед сном краще замінити 20 - 30 хвилинною прогулянкою до свіжому повітрю.

Спати необхідно лягати в одне й теж час, у добре провітреній кімнаті, при від-критій кватирці, без шумових впливів.

Спати необхідно в чистій постелі, при ť° = 16° - 17°. Активний відпочинок, пов'язаний з рухами, прогулянкою, походами, заняття різними видами спорту, є гар-ним засобом відновлення фізичної рівноваги в організмі, зняття розумової утоми, поліпшення кровообігу в м'язах.

5.Фізична культура й загартовування.

Важливим елементом особистої гігієни й здорового способу життя є постійні заняття фізичною культурою й спортом. Вони дають можливість збалансувати енер-говитрати, стимулюють діяльність серцево-судинної й дихальної систем, позитивно впливають на діяльність ЦНС і інших систем і органів, активізують обмінні проце-си, послабляють гіпоксичний стан, пов'язаний із застоєм крові в органах малого та-за; підвищують рівень працездатності і ступінь опірності несприятливим факторам навколишнього середовища.

Основними компонентами фізичної культури є ходьба, біг, ранкова гігієнічна гімнастика, плавання, різні види спортивних ігор.

 Ранкова гімнастика триває 30 хв із (прискореною ходьбою) прискореним кро-ком на протязі 5-10 хв.

Бігати можна тільки при гарному самопочутті й після гарного сну. На протязі дня рекомендують спокійну ходьбу на відстань 8-10 км.

Велике поширення отримали заняття гімнастикою в групах здоров'я, які фор-муються із практично здорових людей однієї вікової групи. Люди з порушенням стану здоров'я повинні виконувати фізичні вправи під контролем лікаря кабінету лі-кувальної фізкультури поліклініки.

Загартовування - це підвищення стійкості організму до впливу коливань ť° по-вітря й води, вологості повітря, атмосферного тиску, сонячної радіації та ін. фізич-них факторів навколишнього середовища.

У фізичному відношенні загартовування розглядають як адаптацію, що дося-гається тривалим тренуванням, впливом окремого фактора або комплексом факто-рів.

Загартовування знижує чутливість до респіраторних і інфекційних захворю-вань, підвищує працездатність, сприяє формуванню позитивного психоемоційного стану, забезпечує позитивні морфологічні й функціональні зміни.

Проводячи процедури загартовування необхідно враховувати:

1)        Поступовість - (поступове збільшення загартовування)

2)        Систематичність (регулярно)

3)        Комплексність (повітря + вода)

4)        Індивідуальність ( стать, вік, стан здоров'я)

Починати загартовування можна в будь-який час року. Головними показниками загартовування є повітря, вода, сонячна радіація.

Частіше застосовують прохолодні (14 - 20°) і холодні (14° С) повітряні ванни для загартовування верхніх дихальних шляхів - це сон у приміщенні з відкритою кватиркою в будь-який час року.

Сильним і ефективним видом загартовування є вода. Для загартовування засто-совують обливання, обтирання, купання, прийняття душу, ванн для ніг і ін. водні процедури.

Дуже корисні контрастні душі, їх необхідно застосовувати поперемінно три-валістю 1,5-2 хв. при температурі змінюваній у діапазоні від 20 - 35 °С до 10 - 45°С; крім того прийняття теплого (гарячого)душу можна чергувати з обливанням прохолодної (холодної) водою.

Обливання можна використати як самостійну процедуру - знижуючи ť° води від 30° до 10° С и нижче з подальшим обов'язковим розтиранням тіла, що підсилює дії на судини.

 Для обливання дітей дошкільного віку ť° води повинна бути нижче 20 -25 °, для дітей шкільного віку - 18°.

Гарним засобом загартовування є ванни для ніг тривалістю 1 - 3 хв. з поступо-вими зниженням ť° води від 25 до 0° - для дорослих.

Сонячна радіація - підвищує обмін речовин, рівень гемоглобіну, опірність орга-нізму до різних інфекцій, нормалізується обмін холестерину, підсилюється тканинне дихання, нормалізується діяльність ЦНС, ендокринної системи.

Сонячні ванни необхідно приймати з 8ºº   до 11°° година, тривалість 5 -10 хв., потім можна збільшити до 1   години.

Людям, що хворіють туберкульозом, серцево-судинними, нервовими, онкозах-ворюваннями - сонячне загартовування протипоказане.

6. Профілактика шкідливих звичок.

Обов'язковою умовою здорового способу життя є відмова від паління, уживан-ня алкоголю, наркотиків, статевих спотворень.

Вплив паління на здоров'я пов'язане з хімічним складом сигаретного диму, куди входять: нікотин, синильна кислота, оксид вуглецю, аміак, арсен, радіаційний поло-ній - 219 і свинець - 210, смолисті речовини.

Одноразова смертельна доза нікотину для людини становить 60 -80мг, що над-тодить в організм із 20 - 25 викуреними сигаретами.

За даними ВОЗ - паління причина 20 % всіх смертельних випадків хвороб серця й злоякісних новотворів легенів. Воно підвищує зміст у крові карбоксигемоглобіна, спричиня гіпоксію тканин, негативно впливає на функцію шлунка й ендокринних за-лоз, кровоносних судин, зуби, погіршує пам'ять і увагу, розумову працездатність, а також тривалість життя на 5 - 7 років. Більшу небезпеку представляє пасивне палін-ня.

Алкоголь негативно впливає на всі органи й системи організму. Він вражає ЦНС, печінка, травний канал, нирки, серце і судини, порушує обмін речовин, збіль-шує гіпоксію, знижує працездатність, поступово приводить до деградації. Зловжи-вання алкоголем є причиною 30% автомобільних катастроф, 75% їхніх жертв – чо-ловіки в стані алкогольного сп'яніння. Серед алкоголіків в 5 разів вище захворюва-ність хворобами печінки, легенів і серця і вони живуть у середньому на 10 - 15 років менше, ніж ті які не вживають алкоголь. Під впливом алкоголю можуть наступити передчасні пологи, збільшується перинатальна смертність. Алкогольна інтоксикація під час вагітності приведе до специфічних розладів і порушення розвитку плода, ал-когольного синдрому й энцефалопатії.